Біля приміщення Постійної місії України при ООН у Нью-Йорку з 6-ї до 8-ї вечора 10 серпня 2011 року відбулася акція протесту на підтримку Юлії Тимошенко. Організатором заходу виступив Український конгресовий комітет Америки. Хоч серпень — це час відпусток, коли більшість людей роз’їжджається на відпочинок, усе ж акція зібрала близько сотні небайдужих. І прийшли вони не за чиїмсь наказом, а за покликом серця. Бо тут, у Сполучених Штатах, ніхто нікого не змушує до участі в якихось заходах. Ті з присутніх, кому забракло транспарантів, писали свої заклики власноруч прямо на мітинґу, щоби наочно продемонструвати оточенню власну оцінку всього того, що відбувається в Україні. Чимало хто прийшов у національному вбранні. Було багато молоді.
Громада висловила своє обурення щодо згортання демократичних процесів в Україні та корумпованості суду. Гаслами учасники акції закликали українську владу звільнити колишнього прем’єра Юлію Тимошенко й екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, засуджували рішення суду щодо відміни звань Героїв України, присвоєних Шухевичу та Бандері. Зверталися до владоможців із проханням припинити війну з власним народом.
Доречною складовою акції була пісня. Щемливо торкалися душі, резонували з внутрішніми почуттями виконувані й старшими, і юними учасниками акції патріотичні та ліричні пісні «Не спи, моя рідна земле, прокинься, моя Україно», «Ой, у лузі червона калина похилилася, чогось наша Україна зажурилася», «Чорними хмарами».
Із піднесеними прапорами України й ОУН-УПА, із транспарантами в руках мітинґувальники промовляли самі та слухали схвильовані заклики до негайного звільнення Юлії Тимошенко. Акція протесту завершилася виконанням Гімну України.
Того ж дня, 10 серпня, у Чикаґо, біля Українського культурного центру, відбулося народне віче-протест, організоване Українською громадською організацією «Помаранчева хвиля» й УККА (відділ Іллінойс). Як представницький орган, що репрезентує понад мільйон американців українського походження, УККА закликав уряд США публічно засудити політичне ув’язнення пані Тимошенко й використати всі дипломатичні засоби для ґарантування безпеки її життя та для визволення. Промовці наголошували, що арешт екс-прем’єра є лише одним із прикладів у серії проявів антидемократичної політики політичного переслідування. Жертвами режиму стали не тільки Тимошенко, Луценко, а й національно-свідомі журналісти, науковці, історики, які є носіями ідей істинної незалежності України та якнайшвидшої інтеґрації її в європейський простір. Жертвами, власне, стали українська культура, наука, освіта, мова та майбуття української нації. Під загрозою опинилися суверенітет і демократичність української держави.
Нагадаємо, що Юлію Тимошенко звинувачують у перевищенні службових повноважень при підписанні газового контракту між НАК «Нафтогаз України» й російським «Газпромом» на початку 2009 р. (ч. З ст. 365 Кримінального кодексу України). А 5 серпня 2011 суд змінив запобіжний захід щодо неї з підписки про невиїзд на арешт. Екс-прем’єра утримують у Лук’янівському СІЗО.
Це — уже не перша спроба розправитися з Юлією Володимирівною як політично сильним опонентом. У лютому 2001-го, невдовзі після її відставки з посади віце-прем’єра в уряді Ющенка, пані Тимошенко також була ув’язнена в Лук’янівському СІЗО. Тоді влада знайшла інший привід. Її звинуватили в несплаті податків і контрабанді російського газу в Україну під час управління компанією ЄЕСУ. Та у березні того ж року під тиском громадськості, у тому числі й міжнародної, Печерський райсуд визнав ці обвинувачення безпідставними — і Леді Ю вийшла на волю.
Юлія Тимошенко у відеозверненні через «5-й канал» до народу України ще раз заявила: «Я не порушувала закону. Я жила й працювала для вас. У мене немає приватизованих на свою користь заводів, електростанцій, земель, корисних копалин і державних дач. Усе, що має держава, я ставила на службу вам, а не крадіям від політики».
Цю її впевненість поділяє не тільки близьке оточення Юлії Володимирівни й однопартійці, але й представники інших політичних угруповань. Показово, що арешт пані Тимошенко засудили опозиційні партії України. Арсеній Яценюк, лідер «Фронту змін», заявив: «Рубікон перейдено. Демократія завершилась. Влада стала режимом». Анатолій Гриценко, голова партії «Громадянська позиція», назвав ув’язнення лідерки «Батьківщини» кроком до міжнародної ізоляції України. Олександр Бригінець, представник Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», занепокоєний можливим загостренням політичного протистояння, в інтерв’ю «Голосу Америки» звернувся до міжнародної громадськості по підтримку: «Сьогодні від позиції інших країн залежить, що відбудеться далі. Я сподіваюся, що ті представники ЄС, які були в цей час у суді, зроблять усе можливе, аби натиснути на владу. Якщо цього тиску не буде, то без крові не обійдеться, я абсолютно впевнений».
До політиків приєднуються громадські організації, й однією з перших із вимогою звільнити Тимошенко з-під арешту виступила Національна спілка письменників України. І всі вони вважають, що судовий процес, унаслідок якого Юлія Тимошенко може отримати вирок на десять років ув’язнення, має на меті усунення екс- прем’єра від участі в майбутніх виборах як найдієздатнішої особистості з опозиції.
Однак міжнародні політологи вказують на ще одну причину арешту Юлії Тимошенко. Європа й Російська Федерація (РФ) ведуть боротьбу за Україну. Євросоюз зацікавлений мати Україну як сильну державу з освіченим, модерним громадянським суспільством, демократичними інститутами, відповідальною владою. Натомість РФ для відродження її імперських амбіцій вигідна слабка Україна з її бізнес-територією й ресурсами, із населенням у стані феодальної покори.
Варто замислитись над тим, чому жодна країна Східної Європи не виявила бажання залишитися з РФ. Жодна. Навіть цитадель православ’я — Болгарія — оголошує на весь світ про переваги перебування в ЄС і НАТО. Навіть Сербія, щодо якої пан Жириновський в 1990-х рр. мав плани зробити єдину з РФ державу, — і та готується до асоціації з ЄС.
Громадські організації діаспори Чикаґо звертатимуться до уряду США й інших країн світу щодо підтримки в справі припинення згортання демократії в Україні.
Чи дослухається чинна влада до голосу світової громадськості та власного народу? Чи припинить утиски демократії? Судіть самі. На 18 серпня ц. р. заплановано візит Миколи Азарова в Харківську область. У зв’язку із цим, як повідомила прес-служба Харківської обласної державної адміністрації, цього дня партії «Батьківщина» заборонено будь-які акції протесту. Чи цим обмежаться? У рік 20-ліття Незалежності засоби масової інформації пишуть про те, що в цей день акції протесту теж будуть заборонені.
…Юлія Тимошенко тепло дякує всім, хто підтримує її в ці непрості часи переслідувань із боку нинішньої влади. «Будьте сильними, усе буде добре, людям передайте привіт, бо я не можу до них вийти. Та обов’язково зв’яжіться з нашою діаспорою, передайте їм подяку за підтримку та вітання», — сказала вона по закінченні засідання з розгляду її справи, читаємо на її персональному сайті. Із присутніми в залі вона прощається традиційно: «Слава Україні! Героям слава!»
«Воронок», супроводжуваний армією «беркутівців», повіз Юлію Тимошенко в СІЗО, за ґрати, до співкамерниць із циґарковим димом. Її проводжали Державним Гімном України.