З 11 до 14 жовтня ц. р. відбувся чотириденний діловий візиту Сполучені Штати Америки професійного боксера, багаторазового чемпіона світу, лідера політичної партії «Український демократичний альянс за реформи» («УДАР»), Героя України Віталія Кличка. Мета візиту — зустрічі з представниками державної влади та членами Конгресу США, із лідерами Демократичної та Республіканської партій, а також із членами неурядових організацій і експертно-аналітичних центрів. Українська громадськість теж мала змогу долучитися до спілкування зі славетним українським боксером. За сприяння Українського конгресового комітету Америки (УККА) одна з таких зустрічей відбулася 13 жовтня 2011 року в Українському інституті Америки.
Увагу учасників, що почали збиратися заздалегідь, привернула родинна виставка творів батька й сина Журавлів. Батько Микола демонстрував свій живопис, а син Володимир — скульптури. Дивитися було що: понад 50 експонатів, виконаних із любов’ю і великим хистом. Жоден відвідувач не проминув своєю увагою талановиту роботу Володимира Журавля — скульптуру, яка зображала братів Клинків. Люди підходили, милувалися, зачудовані талантом майстра, фотографували. Затишна зала, відведена для зустрічі, швидко наповнилася охочими поспілкуватися з відомим політиком і всесвітньо відомим спортсменом.
Віталій трішки припізнювався: учора й сьогодні він був у Вашинґтоні, і відразу звідти поїхав на зустріч зі ще однією українською громадою в Колумбійський університет, де й затримався. Це й не дивно — адже зійшлися не байдужі до долі України та її майбутнього люди. Кожному хотілося поспілкуватися особисто, запитати про наболіле. «Справжній козак», — сказав хтось услід Віталію, коли він проходив до трибуни. І справді — ставний, кремезний, могутній, з упевненістю в трохи стомленому погляді. «Такого треба в президенти, він упорається» — прозвучало від гурту чоловіків, що сиділи трохи збоку.
Ніхто з присутніх не розчарувався спілкуванням. Віталій говорив хоч і недовго, але доладно, по суті. Чітко висвітлював позицію своєї політичної сили щодо подій в Україні, стисло та ємко викладав бачення розвитку політичних подій, давав глибокі й водночас конкретні відповіді на поставлені запитання. У розмові торкався наболілого українській громаді — реформ на основі демократичних цінностей, необхідності інвестицій в освіту, науку, охорону здоров’я.
Підкреслював, що нинішня ситуація в Україні вимагає від громадян активної позиції, бо поки народ не навчиться відверто говорити вголос про нагальні проблеми та відстоювати власні погляди, доти надії на зміни залишатимуться тільки надіями. Приємно зігріло душу громаді те, що Віталій, який змалку розмовляв російською мовою, із діаспорою спілкувався українською.
Після виступу Віталія Кличка більшість при-сутніх скористалася зі щасливої нагоди отри-мати автограф від знаменитості. Хтось підходив із книжкою, хтось — із газетою, дехто — із боксерськими рукавичками, щоби потім подарувати їх власним дітям і внукам для натхнення в досягненні успіхів. Вечір закінчився прийомом, де відвідувачі могли за горнятком кави продовжити розмову про те, що їх цікавило. А вони розпитували, як пройшли зустрічі з політиками й урядовцями в Конгресі та Білому домі. Адже Віталій Кличко — дієвий, конкретний у справах і словах — по максимуму заповнив чотириденну програму свого перебування тут. Злагодженому перебігу подій у рамках ділового візиту пана Кличка посприяв УККА й інші впливові українські громади Америки.
12 жовтня у Вашингтоні Віталій зустрівся із сенатором Джоном Мак- Кейном, кандидатом у президенти США на минулих виборах. Лідер партії «УДАР» заявив про свою стурбованість ви-роком Печерського суду, згідно з яким колишнього прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко було засуджено на сім років позбавлення волі. Судовий процес став головною темою в розмові політиків. Пан Кличко зазначив, що такі дії сьогоднішньої української влади «не мають нічого спільного з роботою задля поліпшення життя українців тепер або в майбутньому». У поєднанні з контролем мас- медіа, забороною громадських акцій і зборів, ганебними поправками до Податкового кодексу та змінами, внесеними до Конституції, вони є прямими ознаками того, що Україна котиться до диктатури. А запропоновані до закону про вибори в парламент зміни є яскравим доказом того, що правляча сила, переступаючи через міжнародні, цивілізовані принципи демократії, не гребує нічим, аби утриматися при владі якнайдовше, зауважив пан Кличко.
Джон Мак-Кейн також був категоричний в оцінці ситуації в Україні. Разом з однопартійцем сенатором Джо Ліберманом, також колишнім кандидатом у президенти США, він оприлюднив заяву, у якій, зокрема, зазначається: «Засудивши колишнього прем’єр-міністра Юлію Тимошенко на сім років ув’язнення, українська влада на чолі з президентом Януковичем ще більше віддалилася від демократії та верховенства Закону. Цей вирок є політично вмотивованим і таким, що не відповідає міжнародним стандартам правосуддя. Його мета — нейтралізація представника опозиції. Отже, цей вирок вплине не лише на долю засудженого опозиційного лідера —він демонструє ставлення української влади до основоположних прав людини та своїх міжнародних зобов’язань, а також показує, що українські громадяни не є рівними перед Законом»,— зазначається в заяві.
«Сполучені Штати та Європа повинні чітко заявити українській владі, що євроатлантична інтеґрація не буде можливою для України доти, доки влада нехтуватиме свободою, політичним плюралізмом і верховенством права, які є підвалинами євроатлантичного співтовариства»,— стверджують сенатори Мак-Кейн і Ліберман.
Того ж дня Віталій спілкувався з науковцями Фонду Маршалла, представниками Атлантичної ради та міжнародної громадської організації «Дім Свободи». Виступив він із промовою в одному з найпрестижніших дослідних центрів Америки – Інституті Брукінґса, що спеціалізується на суспільних науках, муніципальному управлінні, питаннях зовнішньої політики та світової економіки. Програма була детально розписана, тому у відведений час український спортсмен і політичний лідер поклонився Тарасові Шевченку й поклав вінок до його пам’ятника, ушанував жертв Голокосту й виступив у телевізійній програмі українського «5-го каналу» «Час-Тайм» зі студії у Вашинґтоні.
А вже вранці 13 жовтня Віталій Кличко зустрівся з представниками Державного департаменту США та Ради національної безпеки. У розмові з Ентоні Блінкеном, радником із національної безпеки віце-президента Джо Байдена, і з Вільямом Бернсом, заступником держсекретаря Державного департаменту США, пан Кличко зазначив: якщо міжнародна спільнота не змусить українську владу дотримуватися стандартів демократії та верховенства права, демократичні вибори в Україні можуть стати спогадом із минулого. «Перешкоджання мітинґувальникам за допомогою озброєної міліції, необґрунтовані затримання лідерів опозиції, загравання зі законом — усі ці дії чинної влади є набагато красномовнішими, аніж голослівні заяви про «дотримання демократичних прав і свобод», — наголосив Віталій Кличко. Політик звернув увагу високопоставлених чиновників адміністрації Барака Обами і членів Конґресу США на невідповідність рекомендаціям Венеціанської комісії запропонованих владою змін до закону про вибори до парламенту. «Цей законопроект змінює правила гри винятково на їхню користь, тоді як новим політичним партіям буде фактично неможливо потрапити до парламенту. Крім того, обмеженою буде й участь внутрішніх і міжнародних спостерігачів на виборах, порівняно з попередніми роками», — зауважив пан Кличко.
Того ж таки 13 жовтня Віталій Кличко зустрівся на Капітолійському пагорбі зі сенаторами й конґресменами, серед яких — Барі Джексон, керівник апарату спікера палати представників Конґресу, співголова комісії Конґресу з безпеки та співробітництва в Європі, сенатор Бенджамін Кардін, а також Марсі Каптур, співголова українського Кокусу в Конґресі. Віталій Кличко поінформував високопосадовців про загрози для демократичної опозиції, які несуть у собі зміни до виборчого законодавства України: «Якщо озвучені владою пропозиції буде законодавчо закріплено, вона зможе маніпулювати виборчим процесом на свій розсуд».
Програма продовжилася 14 жовтня зустріччю з американськими ЗМІ в Нью-Йорку. Відбулася цікава розмова про економічні перспективи України на найближче майбутнє. Пан Кличко розказав про своє бачення шляхів розбудови соціально-економічної політики та реалізацію підприємницького потенціалу. Ця ж тема була продовжена на зустрічі з представниками бізнес- кіл в Українсько-американській діловій раді. «Майже всі ринки в Україні монополізовано, тому монополісти встановлюють власні ціни. У підсумку мільйони українців змушені миритися з не-помірними цінами на товари та послуги за вкрай низької заробітної плати. А влада не може запобігти цьому або ж просто не хоче», — наголосив лідер партії «УДАР». Обговорювались умови, за яких будуть можливі інвестиції в економіку України, підкреслювалася важливість економічних реформ, говорилося про розвиток і посилення ролі інновацій, оновлення й модернізації інфраструктури сприяння малому та середньому бізнесу.
Так минув останній день робочого візиту голови партії «УДАР» до Сполучених Штатів Америки. Віталій Кличко повернувся в Україну. Його візит оптимізував американську громаду. Уже за кілька днів по його відльоті я стала свідком розмови у вагоні метро трьох українців.
— Чули? Кличко приїжджав. Кажуть, на президента буде йти.
— А чому б і ні? Українець, справжній. Хотів би — міг запросто залишитися за кордоном. Будь-яка країна його прийняла б. Жив би собі не бідуючи при його титулах і вміннях. Скільки разів був і чемпіоном України, і чемпіоном світу. А він все-таки в Україну повернувся.
— І про людей думає. У Київраді скільки разів його люди виступали, щоби ціни не піднімали на комунальні плати, а скільки виходили в місто, аби відстояти територію садочка чи парку, що його вже продали під забудову.
— А так-так, коли Юлю засадили, то він навіть скасував підготовку до бою з поляком Томашем Адамеком, щоб особисто взяти її на поруки, аби випустили.
— Він світ бачив, бачив, як люди живуть, то знає, що в нас є не так. Його з братом світ знає та поважає.
— І, бачиш, люди за ним ідуть. Он на виборах у скількох областях його депутати перемогли.
Я слухала й думала: таки не просто так братів Кличків назвали в рамках щорічного проекту ТОП- 100 в числі ста найвпливовіших людей України.