Як іммігрантам захистити здоров’я й зарплату

Приводом до цього репортажу став дзвінок у редакцію «Моста» від нашої читачки. Жінка на роботі послизнулася на мокрій підлозі й упала. До вечора нога спухла, з’явилися ознаки внутрішнього крововиливу. Маючи медичне страхування, звернулася до свого лікаря. Але там їй відмовили, мотивувавши це тим, що її страховка не покриває ні діагностики, ні лікування таких травм. За-лишившись і без медичної допомоги, і без зарплати (бо не могла вийти на роботу), жінка була близька до розпачу. У пошуках поради вона зателефонувала до газети.

Аби дізнатися, як ви-рішити цю й подібні проблеми, я звернулася до лікаря п. Віктора Грибенка в його медичний офіс, бо ми в редакції не раз чули від наших читачів схвальні відгуки про нього. Перше, що впадає у вічі, — це затишок і чистота. Немає зачовганого, невідомо коли чищеного покриття на підлозі, як у деяких інших медичних закладах. У всьому проглядається гарний смак і бажання справити приємність відвідувачам: у квітах, у кутку кімнати, у картинах на стінах, у комфортних стільцях і кріслах. До початку прийому ще є час, тож я коротко ознайомлюю п. Грибенка зі ситуацією й прошу прокоментувати її.

—      Скажіть, будь ласка, що тут не так? Людина має, страхування, а її відмовляються лікувати. Чому?

—      Бачите, жінка отримала травму під час роботи. А законодавством Сполучених Штатів передбачено, що видатки в таких випадках ідуть за рахунок Working Compensation. Це — спеціальний страховий фонд Workers Compensation Insurance, без оформлення якого не може розпочати діяльність жоден бізнес, байдуже, малий він чи великий. Саме за його кошти здійснюється діагностика, лікування, оплата періоду непрацездатності, а в складніших випадках — інвалідності. І це — не залежно від того, легально перебуває людина в країні чи ні. Виглядає на те, що ця жінка не знала про існування Workers Compensation, а байдужий або необізнаний лікар не оформив паперів про травму належним чином.

—      То що б ви порадили людям, які можуть потрапити в подібну ситуацію?

—      Я би порадив бути обережнішими, аби травм не трапилося. Та якщо вже таке сталося, то насамперед треба усунути небезпеку для життя та щонайменше доведеться лікуватися за власні, зароблені важкою працею гроші. Аналогічні документи також потрібно оформляти й у разі автомобільної аварії.

—      Чи кожен лікар може оформити документи для Workers Compensation Insurance?

—      Ні, тільки той, що має відповідний сертифікат і повноваження від Working Compensation.

—      А ви маєте?

—      Так, я маю всі дозвільні документи, за якими Working Compensation визнає мене спеціалістом у діагностиці, лікуванні й експертизі травмованих працівників.

—      Що конкретно ви можете порадити нашій читачці?

—      Слід оформити експертний медичний висновок, який задіє фінансові структури для покриття витрат на діагностику, лікування й отримання компенсації за дні непрацездатності. Ця жінка має якнайшвидше прийти до мене на прийом, аби не пропустити відведеного на подання документів часу. Історія — непоодинока. Свавілля працедавців, їхнє небажання відповідати за травми, які сталися через порушення техніки безпеки на робочому місці, юридична необізнаність імміґрантів є причиною таких і багатьох інших схожих випадків. Залишайтеся на прийомі, і ви впевнитесь у цьому самі.

Залишаюся. Наче на підтвердження слів лікаря прийшов перший пацієнт— чоловік років 30. Скаржиться на болі й обмежену рухливість ноги, припухлість над колінним  суглобом, підвищену температуру, загальне нездужання. Лікар докірливо хитає головою:

—      Чому так пізно звертаєтесь? Адже проблему маєте вже не менш як тиждень.

—      Та робота все не пускала. Працюю на будівництві, а зараз— саме сезон, є нагода заробити. Це сталося на роботі, то господар добрий у мене — дозволив побути дома два дні, бо я спершу геть не міг стати на ногу. Нікуди не звертався, бо з моїм медичним страхуванням сам маю сплачувати частину витрат на ліки. Маззю натирав — гадав, минеться. Наче полегшало спочатку, але як став до праці — погіршало. А цієї ночі зовсім не міг заснути — ледь ранку діждався. Люди порадили звернутися до вас. Бо не зможу працювати — господар звільнить.

 

—      А ваш «добрий господар» не казав вам, що у випадку виробничої травми він не має права вас звільнити? Окрім того, чи хоч хто-небудь проінформував вас, що лікування оплачує не звичайний поліс медичного страхування, a Working compensation? Звідти ж виплачується й компенсація за час непрацездатності.

Лікар робить інструментальні й апаратні дослідження. Травма запущена — стався крововилив у суглобову сумку. Є небезпека переходу процесу в хронічний із подальшою втратою функції суглоба або й розвитком інвалідності. Прописуються медикаменти, заповнюються відповідні офіційні папери, щоб уможливити пацієнтові безкоштовне лікування.

—      Типова історія для більшості заробітчан, — зітхає п. Грибенко. — Тягнуть до останнього, приходять з ускладненнями, коли вже незмога працювати.

Скутим кроком, обережно в кабінет поволеньки заходить жінка похилого віку.

—      Я доглядаю за старшою жінкою. Допомагала своїй підопічній піднятися. А вона — таки тлуста жіночка, кілограмів на 100. Скільки разів це робила — і все нічого. А тут вона якось з одного боку на мене навалилася — і мені як прихопило в крижах, так досі не можу до тями прийти. Думала, попустить. А ж ні. Уже й ні розігнутися, ні зігнутися, ані повернутися. Наче каліка стала. Якась жіночка побачила, як я в автобус сідала, і каже: «Іди до доктора Грибенка, він тебе одразу розпрямить». То я оце й прийшла.

Лікар розпитує про попередні травми, проводить неврологічні дослідження, призначає подальше обстеження та лікування. Із пацієнткою розмовляє до-ступною мовою — з мінімальним використанням медичних термінів. І тим часом навчає, як у подальшому уникнути подібних ситуацій. Після процедури жінка — спочатку насторожено — пробує пройтись, зігнутись, із недовірою сприймаючи відновлену здатність вільно рухатися. На обличчі розквітає щаслива усмішка:

—      Господи, та ви — чарівник. Дивіться, я ж можу рівно йти! Дай вам, Боже, здоров’я! Що значить — наш лікар! І розкаже все толком, без перекладача, і зрозуміє нас більше, ніж хтось інший, чужий. Наче ото вдома до лікаря прийшла.

За хворою зачиняються двері, і я запитую:

—      Чи часто з такими проблемами звертаються?

—      На такий і подібні до цього стани припадає найбільша кількість оформлень через Working Compensation, — відповідає п. Грибенко. — Але це — крапля в морі. Більшість наших людей навіть не здогадується, що схожі діагнози підпадають під виробничі травми. Здебільшого наші люди просто не є обізнані щодо того, як правильно скористатися з передбачених законодавством можливостей отримання медичної допомоги, як захистити свої права на працю й безкоштовне лікування, як отой чоловік із травмою коліна.

Пацієнти змінюють один одного. Зайшов молодий афроамериканець. У минулому він — наркоман із багаторічним досвідом. Але ось уже дев’ять місяців завдяки допомозі п. Грибенка не вживає. Каже, що хоче привести друга.

Батьки привезли дитину— упала з якогось атракціону й травмувала ногу. Завітала привітна жіночка середнього віку.

—      Лікарю, я вже отримала компенсацію. Саме ваш виступ у суді був вирішальним, так навіть мій адвокат сказав. Дякую, що не відмовили й особисто прийшли в суд.

Прошу розповісти цю історію детальніше.

—      Я потрапила в автомобільну аварію. Привезли мене в шпиталь, там зробили обстеження, визначили тільки перелом руки. А мені важко ходити, спина болить. Різко повернусь — в очах темніє. Зверталася ще до трьох спеціалістів — ніхто з них навіть мене не торкнувся: дивилися тільки знімки та казали, що все нормально. А я ще однієї дурниці припустилася. Мене невідомо як зразу після аварії за телефоном радіослужба розшукала, ну, та, яка всіх агітує звертатися до них, як щось трапиться. Вони порадили мені й лікаря, й адвоката, які мали мене захищати. І так розхвалювали їх, що я погодилася. Та коли потрібно було відстоювати мої інтереси, той же лікар розводить руками й заявляє, що я — здорова жінка, згідно з обстеженням. Добре, що люди на-радили сюди звернутися. Пан Грибенко був перший, хто після травми до мене доторкнувся як лікар і обстежив, а не просто по паперах мій стан вивчав. Він і забій хребта знайшов, і порушення провідності. А головне — не просто знайшов, а зайнявся серйозним лікуванням. І, як бачите, уже бігаю.

І на суд прийшов — не відмовився, бо автомобільна компанія не хотіла компенсувати збитків за втрату працездатності.

Пацієнти йшли один за одним, а лікар наче й не стомився. Усе так же привітно всміхався, терпляче ще й ще раз пояснював особливості призначень, не забував кожному сказати щось добре. Запам’ятався візит бабусі, якій нещодавно ви-повнилося 106 років. Мала за своє життя багатьох лікарів. А остаточний вибір зупинила на п. Грибенку. Таки ще нівроку бабуся — при ясному розумі.

—      Лікарю, це тільки завдяки вашому лікуванню я ще можу самостійно ходити, — дякує бабуся.

Наостанок ставлю навіяне візитом бабусі запитання:

—      Чим ви поясните той факт, що, згідно зі статистикою, тривалість життя в США є набагато вища, ніж в Україні? Адже вам, як президентові Нью-Йоркського відділу українського лікарського товариства Північної Америки, відомі всі тонкощі цієї ситуації?

— Тривалість життя тісно взаємопов’язана з відвідинами лікаря. Будь- яку недугу потрібно лікувати на початку її виникнення. А ми списуємо своє погане самопочуття то на наслідки Чорнобильської аварії, то на екологію. Але ж японці, які пережили Хіросіму й Нагасакі, виключаючи, звичайно, померлих у найближчі по аварії роки від променевої хвороби, живуть стільки, скільки й інші жителі їхніх країн. І це — завдяки медичному обслуговуванню. Нас не навчено піклуватися про здоров’я. Ми більше дбаємо про гроші. Більшість наших людей іде до лікаря тоді, коли вже годі терпіти. Але ж і дивуєшся такій логіці, адже здорова людина має сили заробити більше.

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *